У світле майбутнє – із чистим минулим

Мені стає не по собі, лиш подумаю – Президент України – Янукович. Можливо, він уже й не той, що сидів у тюрмі двічі чи тричі. Можливо. Але підсвідомо не сприймаю такого «прапора» України як європейської держави, такого першого «обличчя» на ділі. Чи світ перевернувся, чи не має в нас людей із чистим минулим, щоб не соромитись перед світовою спільнотою. Тому й голосуватиму за жінку, за Юлю. Україна теж носить жіноче ім’я. І вони одна одну доповнять.

Дізнались ми після першого туру виборів, як голосували наші виборці у виправних колоніях. Оце так політична орієнтація! За нього, свого колишнього, віддали голоси лише 1 із 10. Решта голосували за неї. Щось в цьому таки є.

Я як лікар не є впевненим (судячи із зовнішніх ознак Віктора Федоровича), що в нього все гаразд із здоров’ям. Ні, хай живе довго і не хворіє. Але вимовляти по 3-5 слів не кожен зможе… А це ж треба буде (якщо таке лихо станеться) представляти державу на міжнародному рівні. Та до нашого і так невисокого світового авторитету та ще й такий пасаж…

Голосуватиму тільки за Юлю Тимошенко. Вона – згусток пульсуючої енергії, вона вміє переконувати і шукати прибічників навіть серед ворогів своїх. За нею і з нею – майбутнє України. Вірю в це.

Володимир Резеда,

Лікар ЦРЛ, м. Фастів

Краса врятує світ

Я молода людина. Ще не одружений. Тож і захоплюватися жіночою красою для мене не гріх. А вона справді така чарівна ця Юля Володимирівна, не дивлячись на свій вік. Скажете, - то все емоції, а тут справа серйозна, політична. Так. Але якщо в людині політика поєднується із зовнішньою красою, тоді вона має незаперечні переваги над своїми опонентами.

За цими параметрами наша Юлія Володимирівна є лідер. Слухав її недавній виступ у Львові: українська мова – єдина державна; іноземним базам на Україні – ні; Україна – європейська держава. Це її позиція, це й моя позиція................

Орловські скакуни, або чи бере хабарі фастівська влада на чолі з Галиною Поліщук

Був колись такий царський генерал і займався він крім справ військових ще й розведенням коней. Тож і вивів на своїй конюшні добротного жеребця: вгодованого, випещеного, що не мав, на відміну іншої тяглової сили, проблем із харчами. Гарна була коняка. І від нього вже й пішли інші потомки конячі. Звісно, під прізвищем свого покровителя, батька-патрона графа. Орловськими стали їх звати.
Родословна Орловських-людей теж ще не досліджена. Можливо, їхні предки були не четвероногі, а, приміром, двокрилі. Як орли. Цілком можливо. Навіть літали. Та справа не в тім - скакали вони чи літали. Аби податки добросовісно платили. Це вже я так переходжу до справ земних, наших пострадянських. Фастівських.......